Які місця в автобусі найкращі для далеких поїздок

Коли я вперше їхала автобусом з Києва до Львова, мені здавалося, що місце — це просто місце. Але через три години тряски на задньому сидінні, з ногами, притиснутими до сумки, я зрозуміла: вибір позиції в автобусі — це майже мистецтво. За роки подорожей я перепробувала всі варіанти: від «престижних» передніх ряду до останніх місць, де відчуваєш кожен камінь на дорозі. Ділюся досвідом, щоб ви не повторили моїх помилок.


Місце біля вікна: коли хочеться зануритися у подорож

Мій вибір для перших 5 годин дороги. Потім зазвичай шкодую.

Як фанатка гір, завжди беру квиток біля вікна, коли їду в Карпати. Це дарує неймовірні моменти: сонце, що виринає з-за хмар, зелені луки, річки, що блищать на схилах. Але одного разу я вибрала місце над заднім колесом — і три години стрибала на сидінні, наче на батуті.

Чому варто спробувати:

  • Краєвиди. Коли автобус їде через захід України, вікно стає живим фільмом.
  • Приватність. Можна притулитися до скла, слухати музику і ніби відокремитися від інших.
  • Не треба турбувати сусідів. Якщо подорожуєте самі, не доведеться постійно вставати.

Але пам’ятайте:

  • Тіснота. Після чотирьох годин намагатися випростати ноги — це квест. Особливо якщо попереду сидить баскетболіст.
  • Сонячні промені. Одного разу я заснула біля вікна без шторки — прокинулася з опіком на щеці.

Моя порада: Обирайте місце не над колесом (перевірте схему автобуса при бронюванні) і візьміть з собою подушку-підголівник. І не забудьте шторку!


Місце біля проходу: для тих, хто не сидить на місці

Тут я проводжу 80% поїздок. Іноді це нагадує виживання.

Як людина з «синдромом неспокійних ніг», я обираю прохід, щоб мати змогу розминатися. Але минулого літа я сиділа біля проходу в автобусі до Одеси — і кожні 10 хвилин хтось проходив повз мене: до туалету, за водою, просто «прогулятися». До кінця подорожі я відчувала себе дверним ковриком.

Чому це зручно:

  • Простір для ніг. Можна витягнути ноги в прохід (але не заважайте іншим!).
  • Швидкий доступ. Не треба клопотати сусіда, якщо хочеться вийти.
  • Ідеально для великого багажу. Якщо ваша сумка не влізає на полицю, її можна поставити поруч.

Але будьте готові:

  • Постійний рух. Особливо в нічних рейсах, коли пасажири блукають автобусом, наче привиди.
  • Ризик зачепитися. Одного разу проводник з тележкою з кавою ледь не висадив мені гарячий стакан на коліно.

Моя порада: Якщо обираєте прохід, сідайте у першій половині автобуса. Туалет зазвичай ззаду, тому потік людей буде меншим.


Передні ряди: для тих, хто хоче «преміум» без переплати

Мій топовий вибір для поїздок уночі.

Передні місця — це як бізнес-клас у автобусі. Тут менше трясе, часто є більше місця для ніг, а ще можна бачити дорогу. Але одного разу я опинилася на першому ряду поруч із дверима — і кожного разу, коли водій відчиняв їх на зупинці, мене обдувало морозним повітрям.

Чому це добре:

  • Менше тряски. Особливо помітно на довгих трасах, де дорога не ідеальна.
  • Швидкий вихід. Не доведеться чекати, поки всі вийдуть.
  • Простір. Часто тут немає сидінь попереду, тому можна розвалитися.

Але не ідеально:

  • Холод/спека. Залежно від пори року, вас може обдувати повітрям з дверей або кондиціонера.
  • Водій у полі зору. Деяким може бути незручно через близькість до кабіни.

Моя порада: Якщо берете переднє місце, уникайте рядів 1-2 (особливо взимку). Ідеальний варіант — 3-4 ряд.


Задні сидіння: коли хочеться простору, але готові до «атракціонів»

Тут я опинилася випадково і більше ніколи.

На задніх місцях часто більше місця, особливо на останньому ряду. Але під час поїздки автобусом до Ужгорода я зрозуміла, чому ці місця дешевші: три години я стрибала на сидінні, наче на американських гірках, а моя кава постійно проливалася.

Чому іноді варто:

  • Місце для ніг. На останньому ряду часто можна розтягнутися.
  • Приватність. Тут зазвичай менше людей.
  • Можна відкинути спинку. Немає пасажирів позаду, яким ви заважаєте.

Але це ризиковано:

  • Тряска. Якщо дорога поганенька, будете відчувати кожен камінь.
  • Душно або холодно. Задня частина автобуса часто погано вентилюється.

Моя порада: Обирайте задні місця, лише якщо ви не схильні до нудоти і готові до «екстриму».


Місця біля аварійних виходів: коли простір важливіший за зручності

Спробувала раз — і не пошкодувала.

Ці місця — справжній лайфхак для високих людей. Мені як людині зі зростом 175 см вони рятують життя. Але пам’ятайте: у разі аварії ви відповідаєте за відкриття виходу. Одного разу сусідка на такому місці панікувала через цю відповідальність і всю дорогу розпитувала мене, як відчиняти двері.

Чому це класно:

  • Море місця для ніг. Ноги можна витягнути на повну!
  • Швидкий вихід. У разі евакуації ви перші на виході.

Але є нюанси:

  • Відповідальність. Вам доведеться допомогти іншим пасажирам у надзвичайній ситуації.
  • Жорсткі сидіння. Часто тут немає регулювання спинки.

Моя порада: Якщо ви готові до відповідальності — сміливо беріть. Ідеально для поїздок удень, коли ви не плануєте спати.


Другий поверх у двоповерхових автобусах: коли хочеться відчути себе туристом

Спогади з поїздки до Польщі: краєвиди, яких не забути.

Двоповерхові автобуси — це окрема історія. На другому поверсі ви відчуваєте себе як у кіно: панорамний огляд, тиша, менше запахів знизу. Але коли автобус різко гальмує, відчуття нагадують американські гірки.

Чому це варте спробувати:

  • Панорама. Вище рівень = кращі краєвиди.
  • Тиша. Менше чути шум двигуна.
  • Атмосфера. Відчуття подорожі класом «люкс».

Але не без недоліків:

  • Гойдання. На поворотах відчувається сильніше.
  • Довше виходити. Особливо якщо ви з багажем.

Моя порада: Обирайте місця посередині другого поверху — там менше гойдає. І не беріть верхній поверх, якщо боїтеся висоти.


Висновок: як не помилитися з вибором

За 10 років подорожей я зробила висновок: ідеального місця немає. Все залежить від ваших уподобань:

  • Любите спати? Беріть передні місця або вікно в середній частині автобуса.
  • Часто встаєте? Місце біля проходу + перші ряди.
  • Хочете насолоджуватися подорожжю? Другий поверх або вікно з гарним видом.

Головне — бронюйте квитки заздалегідь. Я колись забула це зробити і 8 годин їхала на місці над колесом, де не працював підголівник. Повірте, це того не варте.

P.S. І не забувайте про подушку, навушники та пляшку води. Навіть найкраще місце не врятує, якщо ви не готові до довгої дороги.

Зателефонувати зараз